a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 #

lirik lagu tur_rap - дзеркало

1. дзеркало

температура, запал
апаратура і зал
там натура й азарт
веде тура назад
повір, ти не сам
у черзі на небеса
та поки живеш
не загуби все те, що написав

температура, запал
апаратура і зал
там натура й азарт
веде тура назад
повір, ти не сам
у черзі на небеса
та поки живеш
не загуби

що ти бачиш у дзеркалі?
невже це те, до чого йшов?
твоя невпевненість ~ її не сховати в капюшон
всі чекають шоу ~ для них ти лише клоун
для них ти лише туша, з якої б спустити кров
магія не дія, зал далеко не в екстазі
і по кольору лиця за свого б прийняли на марсі
ти підздав, на фоні безлічі авансів
час настав, і ось тишина замість овацій
що там далі? як там твоя дистимія ?
риба гниє з голови, а голова чомусь сивіє
люди посміхаються, люди думають вони люди
роздають тобі поради, люди думають це круто
маніакальний стан… всі ті, ким ти не став
всі у твоїх снах помістились у пʼєдестал
перестань, ми маєм підпалити міста
в пошуках себе, подивись у дзеркало, я десь там
температура, запал
апаратура і зал
там натура й азарт
веде тура назад
повір, ти не сам
у черзі на небеса
та поки живеш
не загуби все те, що написав

твоя музика пройде витримку у пару років
муза схована в підвалі, щоб не вмерти в караоке
ти не роккі, канати тиснуть, далеко від дому
як дитина, яка робить кроки в невідоме
жаль спалені роки і томи думок на батлі
від цього его в горлі припікає, як від вассабі
юні mc тикнуть в це, але права нема ні каплі
я на батлах забув більше, ніж ви змогли б написати
район 322, навіки, де б я не був, як карцер
настільки сховався, що ти помітив тут лише панцир
де вранці бігти до праці, де до сраки ваші танці
де реп прикрили панамою від сонця і нотацій
я кричу «прокидайся», перед нами цілий світ
і ми зможемо усе, адже нас тут цілий «спліт»
через сльози, через сміх, прямо в новини і змі
заради тих хто вже, і тих хто ще не зміг
температура, запал
апаратура і зал
там натура й азарт
веде тура назад
повір, ти не сам
у черзі на небеса
та поки живеш
не загуби все те, що написав

2. шиються справи

шиються справи червоно~чорними нитками
соромно напевне бачити це тим, хто вже не з нами
з новим роком! та святкувати яким боком?
коли цю картину за вікном знімає коля око
у нас вільний life, але в тих лиш хто на лайфі
ненька дихає на ладан, поки дихають у лаврі
війна прийде ще не раз, її не переплисти вплав і
люблю сильно цю країну, та не шарю що між нами
тому рефлексую, голос баті каже «сиди і думай»
ви скучали? я повертаюсь як хасиди в умань
як тепер читати реп, коли за нього взялись всі ви
я вичитав його тонну, але ж ви не розуміли
без образ… люди, я розівчився ображатись
завтра може не бути, зара б не налажати
мій флоу зникає, ніби я в сім років за вожатим
твій еко флоу сідає, та нам всім ще заряджати
я вірю ми все пройдем, вірю це пекло відійде
і знову наступить новий день
перелистай, нити перестань по дорозі до ідей
і подиви на цей вогонь в очах, нагадай очі цих дітей
не думай на потім, ти ж просто істота з крові й плоті
нагадай хто ти, думай за спротив, думай за того хто пре навпроти
і де твій дім, чому там холодно, коли ти спітнів
в ньому ті ~ хто не зігрівся, а нагрівся на біді
ма каже стій, але я не з тих
система дає збій, саме тому я не стих
бо цар не має вибирати куди повертати палець
ви скучали? я повертаюсь ніби коновалець
повертаюсь з тим, що вмію найкраще
хоча ці пейзажі малював далеко не кравчик
так нічого й не вкравши, живучи лиш на порцію
вгадай, як ставитиметься до тебе соціум
а просто прикинь, мета на відстані лише руки
добре вже що вона є ~ нагадують мої думки
цей кривавий світ цінувати кожну річ поміг їм
виживаю в лісі сука, хоча це не твіч лебіги
хоча реальність не вбити, моставчук нагадує жити
напарник пʼяний знову, хоч з усіх сторін зашитий
не чекаю депутатів у окопі, зрозумій
бо я не чекаю їх в цій країні взагалі
ей, алло! я знаю хто є хто
в полі жита не жав, але медведчук гандон
людей поменшало, собак стало видно у пітьмі
бо хтось виїхав від війни, а хтось виїхав на війні
3. бабки

тільки бабки, всім треба бабки
мені тут затісно, пора вносити правки
зриває планки, у лапу надбавки
люди мутять бізнес, перед очима бабки
посеред давки, посеред війн
люди мутять бабки на фоні терапій
люди будують замки, люди мутять біль
всім тим людям, які рятують зара мій дім

я не бачив тата через гроші
моя дитина не бачить тата через війну
я б побазарив з вами про щось хороше
але чи було в мене щось хороше, я не збагну
я веселив би тостами про океан і хвилі
але чи зможу це вам передати через фото?
кліпи з 90~их мали б надавати крила
та я ріс біля циган, і мене не лякає комптон
старий районний будинок культури ніби пекло
де від слова культура ~ лише слово у назві
де біля входу хтось ригає на ноги від рево
де я маю бачити в цьому світі щось прекрасне?
сонячне закарпаття пояснило все відразу
алкаші навколо ~ саме те, чим станем скоро ми
марія павлівна при мінус 10 на трасі
була поруч, що мене не спиздили на органи
дитинство, де депресуха ~ це ниття
реальність, де депресуха ~ це життя
унікальність ~ це всього лише ноша, затям
там де слава і гроші, які не коштують каяття
я міг змінити все тут, якби просто говорив
але я мовчав, аби вам видати цю горстку рим
знаю тих, хто закінчив все молодим
чиє майбутнє так і залишилось між прокурених квартир
як повернути час назад, га?
можливо я б тоді не вилазив на світ
як підібрати правильні слова?
як не бачити цих жахливих снів?
виливаю душу, ти друже як мій вівтар
те що чуєш у вухах, це все те, що я не віддам
і якщо не стяну сказати все, що запланував
ми зустрінемося там …

тільки бабки, всі хочуть бабки
мені тут затісно, пора вносити правки
зриває планки, у лапу надбавки
люди мутять бізнес, перед очима бабки
посеред давки, посеред війн
люди мутять бабки на фоні терапій
люди мутять бабки, люди мутять біль
всім тим людям, які рятують зара мій дім

мій друг у дзеркалі
чуєш?
залишайся собою
я знаю, ти зможеш

4. скіт

5. скроні (ft andy maxwell)

тур

знову ми в безодні, знову ми колючі
тільки не сьогодні, давай не накручуй
остання спроба, та я не в стані робити сам так
поки зарано в скроні…

знову ми в безодні, знову ми колючі
тільки не сьогодні, давай не накручуй
остання спроба, та я не в стані робити сам так
поки зарано в скроні, давай цілитись у завтра

скільки нам відведено ще?
я сподіваюсь небо вкриє дощем тут
щоби розбити ці думки вщент
переламати б і бути таким
хто не волатиме, а навпаки
робитиме тихо все
лиш заради дотику до твоєї руки
ти би тіки мене не питала «як ти там?»
не доведи боже таку правду вам
посилаю в небо сонячний зайчик
допоки з нього падав метал
за тобою по пʼятах, мрію знов
ніби йду в перший клас
знай мені не потрібен наказ тут
аби побороти німоту мас
подих свіжої роси, я колись босим бігав тут
тепер вже твої ноги, мала, топчуть порваний батут
все до твоїх ніг покладу
і як впаде остання брама
тихо посміхнусь до тої, що тебе подарувала

andy maxwell

вже не заповнити порожнечу
вже не закінчити ворожнечу
це серйозні речі до речі
відповідальність тисне на плечі з віком
люди вже готові до втечі з вікон
just let me speak on
the way the jesus be blessing people
і я вирушаю в невідомість
іноді буває попадаю в монотонність
нагороди забирати, а натомість
сто на один ~ не один на сто місць
я так живу, щоб не мучила совість
щоби не треба було ходити на сповідь
щоби там не було для мене у долі
схаваю все ~ завжди наготові
до бою, до крові, до болю
і як би там не було
залишусь самим собою
наготові до бою, до крові, до болю
і як би там не було
залишусь самим собою

знову ми в безодні, знову ми колючі
тільки не сьогодні, давай не накручуй
остання спроба, та я не в стані робити сам так
доки зарано в скроні, давай цілитись у завтра

6. скіт

7. до сонця (ft james hot, діма тонн)

james hot

світ наче ковтає безодня, ні
проти цього маємо зброю ми
в темряві відкриваєм віконце
та тягнемось руками до сонця
світ наче ковтає безодня, ні
проти цього маємо зброю ми
в темряві відкриваєм віконце
та тягнемось руками до сонця

діма тонн

ранок, каву не вживаю вже півтора роки, я
повернувсь до чаю знову, бо пре церемонія
залипаю в сторіс. дим ~ то моя філософія
поки на дворі тихо, не прокинулась русня
шарю по бітам вже який рік
поки ти купуєш новий позашляховик
по району сьома чорна беха знову крутить
зліва брат на трубці, справа брат зараз закрутить
не спада на думку тобі, що життя мить
комусь би тільки заробить, а комусь відмить
набери малій, скажи, що будеш завжди любить
поки в колоді джокер, ти не зможеш його бить
коли на місто надіває пелену ніч
ми вилізаємо з квартир, шоб перекурить
поки у шашки грає той, хто так любив жить
ти стороною обійдеш двір, коли ми тут всі

james hot

тур
влітаю з подвійної, ніби фура в перехожих
я знищу вас усіх тут, нехай на тура це не схоже
дайте мені лише доступ, мама ~ я монстр
скелети оживають і шепочуть «don’t stop»
не перебивай мене, я ше поки не договорив
скіки тут станцій догори, перелистай ти цей порив
віднайди свій стиль, сина, ти там десь на дні люстерка
давить на мозги думка, що ми можемо бути енко
запилена демка у шухлядці ~ як власна реліквія
я читаю і вірю, для мене реп ~ це релігія
не міг же я залишатися осторонь в проблемі
бо тут і там війна, але зірки пиздять про греммі
списки премій, номінацій, поміж відірваних рук
настільки вигаданий світ не вигадав би і кідрук
культура не туди звернула, як біля херсону танки
ніби зникає жадан, та залишаються собаки
я не знаю, що там далі ~ чи вони лають, чи йдуть
справи кепські ~ їх ведуть, та вони не ведуть в тюрму
справи кепські ~ та я біт беру і сідаю за комп
допоки це не забороняє закон

james hot

8. мій світ

дорога була довга, тут не видавити посмішки
повз навскидку я бозна з ким, поки шукав дорогу я повз стежки
під поглядом моїм мішки, поки новий день буде знов важким
спробуй стати собою поміж русифікованих вчителів і угорських шкіл
я памʼятаю все це, кожен момент як цербер
всі ті, хто ненавидять тебе в суботу, в неділю посміхаються десь біля церкви
я впевнений, люди ~ консерви, так хочеться побачити ніж в них
але мені 10 десь, і мова йдеться…що не вони, а саме я грішник
люди, яких потім не раз куплять грішми у вигляді гречки
люди, які й не люди доречі, якщо їм потрібні лише речі
нащадки совка, які кожну весну щось садять, але ніхто не сидить
о боже, сподіваюсь життя одне, скоріше би побачити твої сади

все зміниться на весні
проблеми забере сніг
ми гинемо під пісні
ласкаво просимо у мій світ
все зміниться, ти лиш вір
це все неправда, як увісні
ми гинемо під цей твір
ласкаво просимо у мій світ

я виріс, слава богу той ніж так і не потрапив тут ні в нікого
таланту нуль, та безсонні ночі навчили мене вбивати словом
я виріс, та в душі виріз, звідки і вилізла моя догма
я вивіз все, але себе я не вивіз, це мій дім, я вдома
нехай тут не пахне, я виріс, та лише ззовні, бо мені й досі десять
і поки ви набиваєте свої кейси, лапша сохне на моїх пейсах
і що, не йде, син? навчання ~ це головне, не існує депресій
ти маєш! ти мусиш!
або життя передавить тебе пресом

не йди, я так молю тебе, не йди
лише вгору мене веди
о мій боже, від темноти
не йди, я так молю тебе, не йди
мене дорогою проведи
де не дим, і де є ти

9. ніколи

коли сонце сяде в пітьму, про кого ти згадаєш вперше
вірити в нереальну мету, можливо, бо ми самі собі брешем
бути важливим для неї, чи бути першим
бути з нею, бути собою, чи бути з кешем
дешево так держим себе за межами, де живе наша уява між мережами
боже мій, скажи, може я божевільний, може я вільний, боже , може я в фільмі
я бачу війни, бачу сни, в яких війни
та я можу римою перетворити це в обійми
я зможу все, ти лиш дай шанс мені
відчувати космос, залишаючись на землі
там, де гори, де я виріс, де я посивів
там, де моє перше слово, мої перші пісні
ні, досі не викупив
те, що мамі обіцяв в 15, не вирулив
те, що бачив я у собі, з роками потухло
те, що бачили інші ~ ніколи не було
і я прошу щоб була не остання 28~ма осінь
вибачай, адже ми завжди щось там просим
прошу, щоб була остання та, що поряд
та, що назавжди, та, що доля…

існує лише я і ти
ми хворі, ми хворі, ми хворі
та разом назавжди
в неволі, неволі, неволі
здається нам не дійти
ми тонем доволі поволі
та не зможу вже я піти
ніколи, ніколи, ніколи

рестарт, на мене чекає бездна
в твоїх очах і я весь там
я бачу неначе поле бою без втрат
десь там, де вечір і я не сам

неважливо, чи почують мій голос повір
важлива лише ти і життя в тобі
життя в тобі, ти мій амфетамін
без брехні, і вже без вини

туди, де літаємо і ми в своїх снах
я би все послав ще раз, знаєш, але я ослаб
давай навзаєм не ненавидіти, боже, зай
бо я в памʼяті запатентував кожен слайд

летить час і незабаром нова осінь
там, де на мене чекає помʼята постіль
ти ангел, ти монстр, ти ґрати, ти простір
останній шанс, останній постріл

10. скіт

11. солдат (ft james hot)

я знаю, ніколи не заживе ця рана
залишиться лише пісня і правда
а поки на помилку немає права

як залишитись собою, поміж кабів і іскандерів
сподіваюсь ввечері це нам пояснить дядя у етері
welcome to мій дім, він для тебе, як якісь меми
ракета летить на львів, але пролітає крізь мене
політики, філософи, подивились під носом би
я всім би їм за раз отруту припідніс підносом би
поспав ~ поржи, пожри. пожрав? ~ поспи
я в найгіршому місці, та я з найкращими людьми
перелистай мене, забудь, навіки охрести малоросом
виплюнь свою ртуть за наказом, адже це так просто
не губи час, лови момент, запамʼятай профіль
зберись, друже, ну ж бо , ти ж у цьому профі
послухай мій альбом наостанок
можливо цей багряний обрій ~ твій останній ранок
не витрать його на те, щоб знову лити бруд
ти чуєш голос мій, а значить я назавжди залишаюсь тут

я знаю, ніколи не заживе ця рана
залишиться лише пісня і правда
а поки на помилку немає права
я солдат мама, я солдат мама

маю надію в тебе добре все
пишу це, маю надію, не попаду «на пріцел»
на пальці кільце, там уночі його парі не просто
та я йду , нехай дорогу освітлює фосфор

цей апостол пробує не стати монстром
не говорить уже «слава україні» сивий джонсон
брехня швидко проростатиме у мозок просом
і утворює кісту там, в якій потоне потомство

ми базарим жорстко, борзо
треба підтримати? окей! давай друже по сто
транші з новим ростом у космос, і премії посольствам
та все це похуй, допоки не палатиме moscow

лиш хлопці на полі тут атакують гостро
на трибунах задоволений спонсор
це магія, інша думка ~ неподобство
та якщо існує магія, ми маємо знати пророцтво

12. скіт

13. назад (ft колос)

та знову зриває голову осінь
не уявляю, як без тебе жив досі
ти
мене навчила не дивитись назад

памʼятаю старий дім, візерунки на вікні
світ ловив мене, та не зумів зловити навіть тінь
впізнаєш, хто на біті? в голосі відтінки пʼяної вишні
автопортрет знову плаче, не знаючи як так вийшло
відшукай мене між рядків, у мові, за яку платимо кровʼю
кинути реп я б не хотів, та як треба, дана
i love you
тіки не злись, тобі цей лист, підписаний з любовʼю
як впаде останній атом, тато прийде за тобою
востаннє тобою напитись дана, так я б не хотів
завжди б на тебе дивитись лише в одному з світів
час летів, від пелюшок до вінця подвійне сальто
з думкою в польоті залишатись для тебе базальтом
а взамін, я ніби санта, якщо вдома ~ це вже свято
піксель на фото заважає розпізнати тата
свист заважає чути, дим заважає бачити
плюю на риму, і на все, спробуй мене пробачити
ти

та знову зриває голову осінь
не уявляю, як без тебе жив досі
ти
мене навчила не дивитись назад

памятаю старий дім і молодими батьків
рік 99~ий, де лиш обрій майорів
я посеред цих кольорів, загубив ніби своє власне серце
дана вибач, що ти не проживеш зі мною все це
не питай чому, я й сам не знаю, життя ~ решето
тато лізе до небес, а десь там вище дно
переверни поближче до себе його, знищи зло
я чекатиму там тебе, на щиті чи зі щитом
запамʼятай мене усміхненим на фото в рамці там де твій великий палець краще, ніж роки овацій
твої танці, я на колінах у всіх можливих сенсах
живіт мами пульсує, боже, що несеться…
я хочу дати все тобі , всього, до останнього дня
бо просто дати життя, це так собі досягнення
і коли осяде мла, я обійму тебе під ніжний вітер
тато тебе обожнює, й залишить все це поміж літер
тобі

знову зриває…

та знову зриває голову осінь
не уявляю, як без тебе жив досі
ти
мене навчила не дивитись назад

14. скіт

15. 30

знаєш, як розпізнати, де свої, а де «не наші»?
другі кажуть, при союзі було краще
знаєш, як розпізнати чорта у людській подобі?
зазвичай він пише «чому не в окопі?»
очі заливає туманами дедалі все більше
як будувати країну ~ з~за кордону видніше
культурна ніша, в яку залізти може кожен
та упаси боже ~ любити неньку, як волошин
як винник, та вся інша нецензурна лайка
хочеться країну любити, як чайка
як чилі, як грінка, без зброї ~ як кобра
щоб скоро відчути, як пахне доньчина ковдра
я став таким, яким не міг уявити ніколи
хотів бути сильним і чьотким, а не сивочолим
гірше ніж в спині, чи мати нічо за спиною?
нам потрібно зупинитись сратись між собою
святих давно нема, мені нашо німб?
жити, а не виживати ~ ось він наш олімп
бо хтось захтів «двіжухи» сліпо з криком «пашалім»
і тепер в ворохті, окрім снігу, лежить паша лі
спалені спогади роздмухані по містам
деякі забули, що були буча і азовсталь
і поки нарциси тут дрочать на пʼєдестал
ми забули знову, що саме зараз наш час настав
здається ми забули, що потопили «москву»
здається вже ракети нас не розбудять від сну
здається вже і мова рідна значення не має
але армія стоїть, ваше передбачення лагає

свист у вуха, навпроти вбивці
така собі днюха, коли тобі 30
донести внукам, у чому принцип
нікого не слухай , просто роби це

тато скоро приїде…

16. старт (ft міша правильний)

міша правильний

на будь якого вуличного пса є бед барсік
мені під сраку років, тож це парт реп старця
а мамку не чіпатиму, краще скажи де бабця
ти трахнув сучку? молодець, малий, але це такса
в склянці метакса, у навушниках кажанна
псевдо трушні мене палять так, ніби я д’арк жанна
та я вже застарий, щоб просто горіть на шару
ти дав жару. молодець малий, та шо ти дав жанру?
фармлю парти, майню бабки
ти свій зад по бартеру віддав за тапки
краще запхай хіп хап свій в тцкшний дастер
так, я заслужив на діс твій, щоб на нього класти
і так, краще буть помітним, ніж сидіти в печері
мій том ще не дописаний, та там є фіт з джері
робитиму шо хочу, ви не зможете то забрати
коли молюсь в попсових треках ~ зви мене поп в квадраті
ми вже не реп~пиздюки, ми реп, пиздюки
прийшли забрать своє, стати в чергу за ким?
слухачі та вдячність у очах ~ важливіше за критику
бо поки ви вчили мене читати ~ я навчався жити

тур

набираю висоту, ніби су~шка рано вранці
дядя, ми і досі тут, і ми ті самі повстанці
я ненавистю горю, думаю ти почув це у моїй римі
із дитинства мій спонсор у репі лиш старий угринів
витерши це молоко, з прикусом перших зубів
цей обриганий райком, у якому я провисів
за спиною чую кучу надокучливих голосів
ні, я не осліп, я налаштовую приціл
я памʼятаю всіх, я памʼятаю все
в кишенях ні копійки, але там 50 cent
колись ми сядемо і поговоримо про це
ось тоді і буде останній концерт
ну а поки я
повертаюсь в реп, аби скинути режим
калуш заслужив на діс, але на мій не заслужив
в руках майк, його вистачить, щоби обводити по тілу контур
тато повертається із фронту
глянь там за вікном ~ рубікон
та тепер я в стані спробувати ще раз пройти цю гру знов
блядське ремесло, жанр годує респектами
де ні одного скепти, зате всі навколо скептики
найважливіший батл ~ ось він
ніхто не відбере тепер у мене вже цей досвід
попаяний простір, в якому треба дозвіл на гру
індустрія ще поки не шарить, як я її нагну
нехай моє крю ~ лиш балкон і кава з молоком
де я напишу все, й передам тобі оптоволокном
ніби кров на полотно, мої тихі кроки на дно
я так мрію колись забити болт на все, шо за вікном
ну а доти , робимо нові кроки ~ де старт
на кінці я репер, яким тут поки так і не став
шоу~бізнеси, ану позбирали всі свої лахи
тато повертається додому роздавати чапалахи

- lirik lagu tur_rap

Lirik lagu lainnya:

LIRIK YANG LAGI HITS MINGGU INI